Автор свідомо не вдається до науково-практичного коментування, оскільки, на його думку, Закон за змістом і суттю містить значно більше приводів для етичного, ніж наукового осмислення і потребує оцінки ряду норм на предмет етичної коректності їх існування в Законі та реальності застосування на практиці.
Вчений і педагог, автор підручників та навчальних посібників, обширних матеріалів в юридичній пресі про призначення адвокатури, її гуманних засад по ходу коментування Закону, спираючись на власний багаторічний досвід адвокатської практики, розвіює міф, що адвокатом може бути кожний володар диплому про юридичну освіту та стажу роботи у будь-якій іншій юридичній спеціальності.
Автор щиро вітає нововведення коментованого Закону щодо ролі адвокатури у державі і гарантій її діяльності та дає власну оцінку деяким нормам Закону, не завжди сумісним з такими новелами.
Робота розрахована на адвокатів, викладачів та студентів юридичних навчльних закладів, на юристів інших спеціалізацій.